Історія школи
Освіту в селі Іваньки діти почали здобувати в церковно- приходській школі ще в 1913 році, де вчили читати, писати та виконувати чотири дії арифметики. Вчителями були дяк і священник.
Коли в селі з’явилися промислові підприємства (цукровий та спиртовий заводи), власниками підприємств було порушено клопотання про відкриття двокласного реального земського училища, де за 5 років молодь здобувала неповну середню освіту. Випускники знали процес виробництва цукру та спирту, могли працювати службовцями контори.
У 1924 році даний заклад перейменовано в трудову школу з семирічним навчанням, а в 1927 р. школу було реорганізовано у фабрично- заводську семирічну школу.
Середню школу відкрито в 1938 році. В період Великої Вітчизняної війни школа не працювала, а у вересні 1944 року була відкрита неповна середня школа. Кількість учнів постійно зростала, старі приміщення не могли вмістити понад сімсот дітей, тому виникла потреба у будівництві нового приміщення. У 1963 році була збудована школа на 200 місць.
Село розвивалося, молодь залишалась в селі, створювались нові сім’ї , народжувались діти і у 1983 школярі села отримали подарунок від колгоспу ім. Островського - триповерхову школу на 1136 місць.
Саме з того часу бере початок історія Іваньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Нині це сучасний заклад, де навчаються та виховуються 255 учні та працює 33 педагоги. Приємно, що 55% педагогічних кадрів нашої школи – її випускники!
В школі створено всі необхідні умови для навчання та виховання учнів: окремий блок для учнів 6-річного віку, два комп’ютерних класи, бібліотека з читальним залом з підключенням до інтернет-мережі, естетично оформлені навчальні кабінети, простора їдальня, зимовий сад, два спортивних та актовий зали.
За роки діяльності наша школа випустила на широкий життєвий шлях сотні учнів, в її стінах працювало не одне покоління вчителів, в різні періоди її очолювали директори: Диченко Микола Степанович, Демченко Ганна Калениківна, Заїка Микола Григорович, Ментус Анатолій Іванович, Олійник Олена Петрівна, Остроушко Галина Трохимівна.
Коли в селі з’явилися промислові підприємства (цукровий та спиртовий заводи), власниками підприємств було порушено клопотання про відкриття двокласного реального земського училища, де за 5 років молодь здобувала неповну середню освіту. Випускники знали процес виробництва цукру та спирту, могли працювати службовцями контори.
У 1924 році даний заклад перейменовано в трудову школу з семирічним навчанням, а в 1927 р. школу було реорганізовано у фабрично- заводську семирічну школу.
Середню школу відкрито в 1938 році. В період Великої Вітчизняної війни школа не працювала, а у вересні 1944 року була відкрита неповна середня школа. Кількість учнів постійно зростала, старі приміщення не могли вмістити понад сімсот дітей, тому виникла потреба у будівництві нового приміщення. У 1963 році була збудована школа на 200 місць.
Село розвивалося, молодь залишалась в селі, створювались нові сім’ї , народжувались діти і у 1983 школярі села отримали подарунок від колгоспу ім. Островського - триповерхову школу на 1136 місць.
Саме з того часу бере початок історія Іваньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Нині це сучасний заклад, де навчаються та виховуються 255 учні та працює 33 педагоги. Приємно, що 55% педагогічних кадрів нашої школи – її випускники!
В школі створено всі необхідні умови для навчання та виховання учнів: окремий блок для учнів 6-річного віку, два комп’ютерних класи, бібліотека з читальним залом з підключенням до інтернет-мережі, естетично оформлені навчальні кабінети, простора їдальня, зимовий сад, два спортивних та актовий зали.
За роки діяльності наша школа випустила на широкий життєвий шлях сотні учнів, в її стінах працювало не одне покоління вчителів, в різні періоди її очолювали директори: Диченко Микола Степанович, Демченко Ганна Калениківна, Заїка Микола Григорович, Ментус Анатолій Іванович, Олійник Олена Петрівна, Остроушко Галина Трохимівна.
Відомі випускники Іваньківської ЗОШ
І – ІІІ ступенів
| № | ПІП | Рік випуску | Професійні здобутки |
| 1. |
Жадько Віктор Олексійович |
1969 рік | Кандидат філософських наук, доцент, член спілки журналістів СРСР та член національної спілки журналістів України, головний редактор газети «Департамент» |
| 2. |
Парій Федір Микитович |
1960 рік | Старший та провідний науковий співробітник Інституту молекулярної біології та генетики АН України. Опублікував понад 100 наукових робіт, автор 25 сортів і гібридів рослин та 40 винаходів із технологій селекції рослин. |
| 3. |
Білецька Раїса Гаврилівна |
1972 рік | Член Національної спілки журналістів України, редактор Звенигородської районної газети. |
| 4. |
Почапський Павло Кузьмич |
1967 рік | Перший заступник хрестового отамана Українського козацтва , генерал-лейтенант (генерал-осаул) |
| 5. |
Качур Валентин Григорович |
1969 рік | Кандидат технічних наук із спеціальності «Радіолокація радіонавігація» . Видав26 наукових праць з радіотехніки і електроніки. |
| 6. |
Хмелюк Олена Василівна |
1990 рік | Кандидат економічних наук , доцент кафедри обліку і аудиту Дніпродзержинського державного технологічного університету. Опубліковано понад 30 наукових праць. |
| 7. |
Лихограй Василь Григорович |
1987 рік | Кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри радіотехніки. Має 23 публікації, з них 21 наукова, 2 навчально-методичного характеру. Працює в Харківському державному технологічному університеті радіоелектроніки |
| 8. |
Гурський Ігор Васильович |
1988 рік | Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва |
| 9. |
Драган Микола Григорович |
1967 рік | Військовий, генерал-майор ЗСУ. Працював в Головному управлінні з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронних органів Адміністрації. Президента України. |
| 10. |
Самборський Микола Данилович |
1926 рік | Ветеран ВВв, Герой Соціалістичної праці (1966 рік) |
| 11. | Першко (Карачун) Галина Олексіївна | 2000 рік | Кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та колекційної освіти Інституту психології та соціальної педагогіки Київського університету ім.. Бориса Грінченка. Має 17 публікації, з них 15 наукові, 2 навчально-методичного характеру. |